Що таке емісія криптовалюти і як вона впливає на економіку
Вчимось розбиратись у токеноміці
Випуск активів
Саме емісія криптовалюти є основною перепоною на шляху до її легалізації. Це головна тема обговорень, щодо цієї сфери, у законодавчих зборах різних держав, як у Європі, так і в Україні.
Емісія — це процес випуску нового активу на ринок. Це можуть бути гроші, акції, облігації, інші цінні папери. Щодо грошей, емісія — це друкарський верстат, який випускає папір у певній кількості, встановленій Міністерством Фінансів або іншим уповноваженим органом.
Наприклад, українська гривня. Паперові гроші, так само як і монети, згодом губляться, рвуться, "ховаються під подушкою" - загалом, зникають з ужитку. Український уряд підраховує приблизний обсяг таких втрат, а також власну потребу в паперовій готівці. Ця сума і подається як наказ на фабрики, які друкують банкноти й карбують монети.
Грубо кажучи, скільки Україні потрібно гривень, стільки вона їх і надрукує. Якби люди, скажімо, з 1920 року подивилися на таку ситуацію, вони були б шоковані. Адже раніше гроші підкріплювалися золотом і випускалися відповідно до резервів. З 1970-их років такий принцип більше не працює. Тепер ми зробимо стільки грошей, скільки захочемо.
Чи так все добре
Здавалося б, якщо світ прийняв такий концепт, то він має стати багатшим. Адже держава може штампувати банконоти і буквально роздавати їх жебракам. Але економіка так не працює. Якщо друкувати папір для всіх, хто його стане занадто багато. Це підводить нас до поняття інфляції.
Інфляція — це зниження цінності певної суми грошей. Сама тисяча гривень нічого не означає, якщо її не можна обміняти на товар. Тисячу можна обміняти тільки на той товар, який відповідає цій сумі, на думку ринку. Коли держава випускає багато грошей, вони втрачають свою цінність, і на одну умовну тисячу можна обміняти все менше і менше товару.
Ціни на продукти це найпростіший спосіб зрозуміти принцип. Візьмемо, наприклад, шоколадку "Снікерс". 5 років тому він, наприклад, коштував 10 гривень. А сьогодні коштує 20 гривень. Чи став сам "Снікерс" кращим за ці роки? Ні, він ніяк не змінився, найімовірніше, навіть обладнання на фабриках не встигли поміняти, не кажучи вже про саму технологію. Але звідки з'явилася різниця?
Це зробила інфляція. Держава друкувала гроші, їх стало більше, а значить цінність їх впала. Вона знизила цінність ваших грошей і тепер ви можете дозволити собі менше, за ту саму суму. Зрозумівши це, повертаємося до криптовалютної тематики.
З криптою так не працює
Єдиний правовий дозвіл на маніпуляції з верстатом має тільки держава. А тут з'являється якийсь Сатоші Накамото, який каже щось на кшталт "Твій комп'ютер це теж верстат, бери й друкуй гроші!". Чи сподобається таке політикам? Не думаю.
Звідси й відбуваються всі ці законодавчі заборони, палиці в колеса і необхідність робити велику підводку, щоб доносити до людей інформації про криптовалюти. Крипта також емітується. Основний метод — майнінг. Майнери проганяють через свої ферми величезні обсяги інформації. Вони потрібні для підтримки роботи мережі.
За це мережа винагороджує їх монетами. Чим більше даних ти зміг переробити, тим більше отримав винагороди. До цього моменту монети просто не існують. Є лише спеціальні записи про можливу їхню появу, які вшиті в програмний код конкретного криптовалютного проєкту.
Потім майнери хочуть перевести в готівку здобуте, перетворити це на класичні гроші, щоб якось витрачати або інвестувати. Тоді вони вирушають на біржі та обмінники, де монети передаються іншим людям, готовим заплатити за них фіатними, традиційними грошима. Так крипта потрапляє на ринок.
Як відбувається емісія
Розглянемо, як відбувається випуск криптовалюти. По порядку:
Розробники створюють новий проєкт. Це побудована на блокчейні криптовалюта.
Вони прописують, скільки мережа повинна випустити коїнів на ринок
Також вказується, який обсяг даних повинен обробити майнер, щоб отримати нагороду. Це називається блоками та хешрейтом
Майнер підключає свій комп'ютер, встановлює програми та запускає видобуток
Його комп'ютер зчитує інформацію, тим самим розвиваючи мережу. Основне завдання — знайти блок, у якому вшиті транзакції. Коли блок знайдено, транзакція проходить. Тобто, на іншому кінці світу, хтось відправив комусь гроші
За кожен такий блок, алгоритм створює монетки і нараховує майнеру
Так і відбувається криптоемісія
Як бачите, процес простий і практично не містить можливостей для держави його контролювати. Плюс, отриманий таким чином дохід неможливо відстежити, за належних навичок майнера. А отже, і стягнути з нього прибутковий податок також не є можливим. Звідси і величезна кількість проблем на шляху до легалізації Біткоїна та інших криптовалют.
Чи є тут інфляція
У теорії — так. На практиці, поки що, немає достатнього історичного обсягу, щоб точно відстежити її появу і відсоток цінності монет, який вона зжирає. Але найпростіший принцип застосовний: коли альткоїнів багато, вони можуть потрапити в руки до кожного, а отже, їхня цінність знижуватиметься.
Тому Накамото, під час розроблення концепції біткоїна, вводив параметр обмеженого випуску. Валюти з обмеженою емісією, це ті, хто у своєму програмному коді має обмеження на кількість випуску. Якщо брати той же Bitcoin, то він зупиниться на позначці в 21 мільйон монет. Тобто, щойно буде випущено 21-мільйонну монетку, можливість збільшити кількість біткоїнів зникне назавжди.
Такий параметр підвищує цінність кожного окремого коїна. Якщо порівнювати з традиційними цінностями, то від паперових грошей він переходить швидше до золота. Адже кількість золота обмежена, тому воно й дороге. Більшість популярних криптовалют і токенів дотримуються цього принципу.
Дефляція
Виходить інший економічний параметр — дефляція. Дефляція, це процес зворотний інфляції. Якщо в першому випадку реальна сума грошей знижувалася з часом, то тут вона навпаки збільшилася.
Монети Біткоїн можуть губитися. Наприклад, коли користувачі втрачають ключі від гаманців або паролі своїх акаунтів на біржах. Тоді монети виходять з ужитку. Виходить, що той же 21 мільйон поступово скорочуватиметься, так само як і запаси золота в надрах Землі. І реальна ціна одного коїна зростатиме сама по собі, без торгів на біржі.
Дефляція зустрічається і в традиційній банківській системі. Наприклад, у таких країнах як Швейцарія чи Австрія. Ціни навпаки, падають. Тут економічна ситуація така, що з'являються навіть банківські депозити з від'ємним відсотком. Тобто: ви вклали гроші нібито в зростання, але вони навпаки, скорочуються! При цьому люди вкладають. А все тому, що відсоток цей дає змогу утримувати суму в її нейтральному положенні, але при цьому банк бере комісію за обслуговування. Коротше кажучи, цей метод зберегти гроші також працює в цих країнах.
Необмежений випуск
Є альткоїни і з необмеженим випуском монет. Вони, за своєю економічною структурою, якраз більше схожі на реальні гроші. Єдиним фактором стримування є складність мережі.
Коли мережа стає популярною і містить у собі багато майнерів, конкуренція за видобутий блок і можливу нагороду зростає. Від того топові комп'ютери б'ються один з одним за право його зловити.
Складність мережі розглядається багатьма економістами як природний фактор криптовалютного мікросередовища. Її можна порівняти з наростаючою складністю видобутку золота. Адже його стає менше, а фірмам доводиться шукати нові поклади і витрачати на це капітал.
Тож все одно є внутрішня регуляція і серйозної інфляції не допускається. Багато проєктів прописують графік видачі монет, навіть якщо їхній випуск нескінченний. Вони дотримуються приблизно 2-5 відсотків інфляції на рік. Це вважається здоровим показником і корисним для ринку, бо стимулює добувачів витрачати монети, а не зберігати їх. Тобто, підштовхувати економіку до прогресу.
Токени та ICO
Токени, що випускаються в рамках ICO різних стартапів, вибиваються із загального концепту. Тому вони неприйнятні консервативною криптовалютною спільнотою. В одному з попередніх матеріалів ми вже писали, що якщо крипта — це гроші та золото, то токени - це скоріше акції стартапу. Від перспективності якого залежить і одержуваний інвестором прибуток.
Розробники самі встановлюють кількість токенів, які може випустити їхня система. Серйозний відсоток із них продається ще на старті, під час ICO і токенсейлу. Це аналог IPO, що влаштовується на фондовому ринку.
Кількість може бути як обмеженою, так і не обмеженою. Обсяг залежить від цілей токена. Якщо це суто інвестиційний інструмент, то їх буде небагато, менше мільярда. Якщо token планується використовувати як внутрішній платіжний засіб, то сума перевалює за десятки мільярдів або зовсім нескінченна, щоб більше клієнтів продукту могли ним користуватися. Від обсягу залежить і його становище на торгах.
Чим більше монет, тим більший склад трейдерів, які його торгують. Але натомість виходить активність на біржах, яка допомагає нарощувати капіталізацію і підтримувати монети на плаву поза основним проєктом.
Висновок
Щоб зібрати інформацію воєдино, перерахуємо основні моменти:
Реальні гроші друкує держава, а криптовалюти — майнери. Це і є емісія. Уряд країн незадоволений таким становищем, тому не дбає про легалізацію блокчейн-індустрії
Отримати трохи крипти може будь-хто, у кого є комп'ютер. У цьому є базова ідея Сатоші Накамото, творця Біткоїна
Щоб не допустити інфляції та втрати цінності, Біткоїн і основні альткоїни обмежили випуск, як за обсягом, так і за часом
Що менше монет планується, то більша ймовірність майбутньої хорошої ціни на ринку. У цьому допоможе дефляція
Складність мережі та економічні закони регулюють становище необмежених альткоїнів
Токени, випущені під час ICO, також можуть підвищувати свою цінність, залежно від успіху основної ідеї. Тут багато що вирішує робота на біржі та обсяги покупок/продажів
Це інформаційний блог, який носить виключно навчальний характер. Не є порадою щодо інвестування чи закликом купити чи продати будь-які активи чи прийняти будь-які фінансові рішення.